П”ять тенденцій бізнесу в Україні, створеного жінками
Українська правда
Усі розділи
Підтримати УП
Новини компаній
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
Спецпроєкти
Говорить крипта
Страховий гід
Виклики євроінтеграції
Власна справа
Від мрії до дії
Зелений перехід
Захист країни
Кошти в безпеці
Відбудова України
Бізнес-інтерв”ю
Кінець епохи офшорів
Просто про податки
Ідеї, які змінюють міста
Проекти “Українська правда”
Українська правда
Економічна правда
Європейська правда
Історична правда
Спецпроєкти
Weekly charts
Земельний гід
директорка Франко-української торгово-промислової палати та організаторка конкурсу для підприємиць “Створено жінками”
П”ять тенденцій бізнесу в Україні, створеного жінками
10 липня, 12:30
Посилання скопійовано
Заявки на цьогорічну, сьому премію “Створено Жінками” подали 435 підприємиць з усієї України. 42% з усіх конкурсанток створили свої бізнеси за останні три роки. Тобто, у часи великої війни.
Зростання підприємницької активності серед жінок – загальна тенденція в Україні. За даними YouControl на початку 2025 року жінки відкрили 61,5% (34 896 із 56 826) усіх ФОПів в країні. Подібні цифри були й наприкінці 2024 року.
Спостерігається і чіткий рівень зростання професійності серед жінок-підприємиць. Ті, хто подаються на премію зараз, значно краще пропрацьовують свою бізнес-модель, комунікацію та самопрезентацію.
Раніше багато хто діяв інтуїтивно. А у 2025-му відчувається впевнена підприємницька позиція. Зріс рівень структурованості в бізнесі. Навіть у дуже маленьких проєктах. Типовий приклад: жінка, яка у 2021 році починала з ремісничої майстерні, у 2025 – повертається з власним брендом, сайтом, командою та чітким баченням розвитку.
Прослідковую п”ять тенденцій серед бізнес-проєктів підприємиць цього року.
Зростання жіночого підприємництва в технологічних галузях
Дедалі більше жінок обирають бізнес у сфері технологій, цифрової освіти, агротехнологій. Наприклад, Олена Довгополова, головна архітекторка INAKSHI architects, розробляє рішення у сфері R&D для створення біорозкладних будівельних матеріалів. Це дуже надихає.
Нові напрями показують: жінки вже не просто йдуть за тенденціями – вони створюють нові.
Але попри це у п”ятірці лідерів лишаться напрямки: освіта, мода, роздрібна торгівля, виробництво харчів. Цей рух до базових цінностей – “нагодувати, навчити, прикрасити” – пов”язаний і з війною, і з бажанням відновлювати все локально.
Розвиток проєктів у сфері зеленої економіки
Війна змушує задуматися про локальний вплив, про сталість дій, про те, що ми залишаємо після себе. Багато бізнесів жінок одразу інтегрують соціальний або екологічний компонент ще на етапі створення – без додаткових порад чи стимулів.
Яскравий приклад – Recast Plastic. Це українська інноваційна компанія, яка перетворює 100% перероблений пластик на меблі для укриттів та архітектурні рішення. Засновниця компанії Ольга Лекова. В ніч на 17 червня під час російської атаки від пожежі постраждало її виробництво, офіс і склад. А вже 30 червня Ольга оголосила, що вони на 90% відновили виробництво.
Інший приклад – Любов Лисенко і її компанія “Біобаланс” пропонують біологічний захист рослин, безпечний для людей, тварин і природи.
Поєднання бізнесу з соціальною місією
Для багатьох жінок створення бізнесу стало актом спротиву та відновлення. Їх проєкти стали більш соціально спрямованими, зосередженими на розвитку громад або на допомозі вимушеним переселенцям (яких вже понад 4,5 мільйона). Вони поєднують бізнес і суспільне служіння так природно, що це викликає щиру повагу.
Жінки активно волонтерять і створюють соціальні підприємства. Наприклад, майстерня Nesemos Veteran Auto Hub, де безоплатно ремонтують військові автомобілі. Або засновниця виробництва тактичних візків Brammer, що допомагають військовим під час евакуації поранених, у перевезенні боєкомплектів, провізії та спорядження.
Багато хто вкладає у свою місію створення робочих місць для жінок-переселенок, ветеранів, людей третього віку.
Також з”являються нові компанії, що популяризують історію та культуру України. Одразу приходить на думку Діана Гриценяк, засновниця NADRA, бренду порцеляни, натхненного українським фольклором. А також проєкт “Бабусина Хатка” в якому Ганна Сухобрус відновлює українські хати, ремесла та елементи давнього побуту, проводить майстер-класи та розвиває зелений туризм.
Інтерес до міжнародних ринків
Помітно зріс інтерес до міжнародної співпраці. Сьогодні український бренд одягу, створений жінкою, може мати чітку експортну стратегію або фокус на сталому виробництві.
91% бізнесів, які подаються на премію, мають до 10 працівників. Але їх мікробізнес – це не брак амбіцій. Часто це тимчасове рішення. Все більше жінок говорять про бажання масштабуватися, виходити на експорт чи розширювати соціальний вплив.
Підприємиці в Україні хочуть брати участь у міжнародних програмах, продавати свої товари за кордон або створювати партнерства із закордонними компаніями. Найчастіше згадуються європейські ринки: Франція, Польща, Німеччина. І з цим допомагають різноманітні бізнес-інкубатори, міжнародні виставки чи інші бізнес-події.
Потреба у горизонтальній співпраці між жінками
У перші роки премії основний запит підприємиць стосувався фінансування. Зараз найбільш актуальними стали менторство та доступ до спільнот. Жінки хочуть вчитися, обмінюватися досвідом, відкриватися до нового.
Наприклад, Євгенія Аратовська, засновниця сортувальної станції Україна БЕЗ сміття, здійснила вже кілька колаборацій і ще дві знаходяться в процесі перемовин. А Ольга Лекова увійшла до складу української делегації на виставці ChangeNOW у Парижі – найбільшому світовому форумі, присвяченому рішенням для збереження планети.
Але якщо подивитись більш глобально, то відчувається брак чіткої, зрозумілої й стабільної структури для супроводу усіх жінок підприємиць. Існують різні ініціативи, проте вони фрагментовані. Потрібно більше видимості, координації та довгострокового супроводу. І найголовніше – треба інвестувати в програми тривалої освіти, щоб жінки могли розвивати свої бізнеси у перспективі.
Ці приклади й тенденції – справжній урок мужності українських підприємиць. Вони не здаються, шукають рішення, створюють цінність – часто з мінімальними ресурсами. Наша мета – підтримати цих неймовірних жінок, які надихають одна одну, підіймаються, борються – і найважливіше: будують Україну майбутнього.
Довідка. Премія “Створено жінками” – конкурс, що з 2019 року проходить за ініціативи комітету бізнеследі Франко-української торгово-промислової палати (CCIFU). Премія має на меті підтримку та розвиток жіночого підприємництва в Україні, просування гендерної рівності та сприяння сталому економічному зростанню.
Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об”єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції “Економічної правди” та “Української правди” може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
Матеріали за темою
Можливості для кредитування малих фермерів
9 липня, 17:30
У травні майже 400 українців вивели свою діяльність з тіні після роз”яснень податкової
9 липня, 16:00
П”ять типових помилок ESG-звітів, яких бізнесу краще не робити
8 липня, 12:30
П”ять тенденцій бізнесу в Україні, створеного жінками
Мод Жозефдиректорка Франко-української торгово-промислової палати та організаторка конкурсу для підприємиць “Створено жінками”
Від землі – до даних, від селекції – до сценаріїв
Петро Мельникколишній співвласник агрохолдингу “Агріком”, бізнес-консультант, інвестор
Можливості для кредитування малих фермерів
Олег ПриходькоГолова правління Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві
Як працюватиме ринок віртуальних активів
Олександра Нікітінаюрист, партнер ECOVIS Bondar & Bondar
Яка нова фіскальна політика нам потрібна
Сергій Верлановкандидат юридичних наук, член правління Центру Дністрянського, голова Державної податкової служби (2019-2020)
Санкції & ПДВ: обмеження в бюджетному відшкодуванні
Нікіта Ларіоновпартнер юридичної фірми Arzinger, співкерівник практики вирішення спорів з податковими та митними органами, адвокат
Економічна правда
© 2005-2025, Економічна правда
Реклама на сайті
Політика конфіденційності
Правила використання матеріалів УП
Принципи і правила роботи УП
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на “Економічну правду”.
Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.
Матеріали з плашкою PROMOTED, НОВИНИ КОМПАНІЙ та ПОЗИЦІЯ є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах. Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.
Cубєкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа – R40-02163.
ТОВ “УП Медіа Плюс”
Адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 48, 50А
Телефон: +380 95 641 22 07
Source: Економічна Правда